Особливості мікроекономічного моделювання інноваційного розвитку

Автор(и)

  • Ганна Петрівна Жалдак Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ, Ukraine
  • Єнджей Вашяк-Понятовскі Вроцлавський Економічний Університет м. Вроцлав, Польща, Poland

Анотація

У даній статті розглянуто підходи до мікроекономічного моделювання інноваційного розвитку, аналізуючи праці Д. Бернуллі; М. Алле; Д. Елсберга; П. Самуельсона; Г. Саймона; Х. Лайбенстайна, Дж. Неша, Д. Канемана, А. Тверські, Р. Соллоу, Ж. Тіроля. Особлива увага присвячена дослідженню особливостей мікроекономічного моделювання інноваційного розвитку та можливості їх калібрувати під поточний стан ринку. Розглянуто питання врахування у таких моделях людської психології. Визначено, що всі сучасні економічні моделі інноваційного розвитку (як такого, що має високий ступінь ризику) повинні поєднувати стан ринку і особливості поведінки людей у різних умовах. Особливостями моделей інноваційного розвитку є те, що вони одночасно повинні поєднувати такі параметри як: раціональність та нераціональність людини; гарну інформованість людина-егоїст; обмеженість ресурсів (фінансових, соціальних, інтелектуальних людини; кількісний аналіз взаємозв’язків; статичний аналіз без суттєвих змін в економіці. Визначено, що успішними моделями мікроекономічного моделювання інноваційного розвитку можуть бути ті, у яких передбачено міцний взаємозв’язок тріади «людина-підприємство-держава».

Біографії авторів

Ганна Петрівна Жалдак, Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ

Асистент кафедри менеджменту

Єнджей Вашяк-Понятовскі, Вроцлавський Економічний Університет м. Вроцлав, Польща

д-р філософії

Посилання

Вовк В. М. Моделювання економічних процесів підприємства : монографія / В. М. Вовк, Н. І. Камінська, С. С. Прийма. – Львів, 2011. – 448 с.

Великолепный ум: что сделал для науки Джон Нэш [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://real-economy.com.ua/projects/306/41773.html

Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В. М. Геєць; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2009. – 864 с.

Гринько Т. Щодо інноваційного потенціалу як складової інноваційної активності підприємств / Т. Гринько // Економіст. – 2010. – № 2. – С. 56–58.

Канеман Д., Словик П., Тверски А. Принятие решений в условиях неопределенности: Правила и предубеждения. – Харьков: Издательство Институт прикладной психологии «Гуманитарный Центр», 2005. – 632 с.

Ковтун О. І. Інноваційні стратегії підприємств: теоретико-методологічні засади / О. І. Ковтун // Економіка України. – 2013. – № 4. – С. 44–56.

Нобелевскую премию по экономике получил Ж. Тироль [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rbc.ru/economics/13/10/2014/ 543bb303cbb20f2e9f167cba

Маслюківська А. О. Сучасні тенденції та нестандартні підходи до організації інноваційної діяльності підприємств / А. О. Маслюківська // Проблеми науки. – 2014. – № 4-5.– С. 22–27.

Модель зростання Р. Соллоу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/ekonomika/model_zrostannya_solou

Парадокс Алле [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.russika.ru/t.php?t=3478

Парадоксы Елсберга [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.warandpeace.ru/ru/analysis/view/83248

Радзівіло І. В. Інноваційний потенціал підприємства в системі антикризового менеджменту: роль та сутність / І. В. Радзівіло // Наука й економіка. – 2012. – № 3 (27). – С.99–103.

Теория ожидаемой полезности и Санкт-Петербургский парадокс [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://baguzin.ru/wp/?p=4729

Федулова Л. І. Концептуальні засади формування інноваційної системи підприємств /Л. І. Федулова // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 10. – С. 195–205.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-07-01

Номер

Розділ

Інноваційно-орієнтоване управління підприємствами